Якою прізвисько назвати собаку-хлопчика

Собаки прийнято називати високорозвиненими ссавцями. Вони відносяться до загону хижих із сімейства псових. Є одними з найпоширеніших домашніх тварин. Домашня собака була виділена в окремий вигляд Карлом Лінеєм у 1758 році.

Процес одомашнення собак

Прямим предком собак є вовк та деякі види шакалів.

Собаки стали одними з перших одомашнених тварин. Вчені вважають, що вперше одомашнення вовка відбулося близько 20-30 тисяч років тому. Особини тих часів були дуже великими та потужними. На знайдених останках стародавніх собак були певні сліди, що вказують на те, що цих тварин люди вживали в їжу. Однак, основною функцією собак було допомагати людині на полюванні, тому що люди в ті часи намагалися будь-якими способами полегшити процес добування їжі. Незабаром домашні вовки також стали чудовими охоронцями та пастухами.

З чого почалося одомашнення?

На це питання все ще немає однозначної відповіді. Прийнято називати дві версії: ініціатива людини та самоодомашнення вовка. Можливо, що відкинуті зграєю вовки шукали легкодоступну їжу біля людських поселень. І щоб вижити, їм доводилося виявити ініціативу і почати довіряти людям. Або ж мисливці, вбивши вовчицю, зглянулися й забрали вовчаків до себе в хату.

Для ранніх груп людей собака виконувала і санітарні функції: поглинала людські останки, не дозволяючи розповсюджуватися різною заразою. У холодні ночі служила додатковим джерелом тепла.

Вчені вважають, що одомашнені вовки значно вплинули на психіку та соціальне становлення особи людини. З появою собак у людей з`явилися поняття про територіальний поділ та групові методи полювання.

Собака ще в ті часи сприймався як соціальна істота. Знайдено сотні могил, у яких людина була похована разом із собакою. Але тварину ніколи не вбивали одразу після смерті господаря, їй давали можливість дожити свого віку. І лише потім ховали поряд.

Органи чуття

• Зір

Помилково називати думку, що у собак не розвинений кольоровий зір. Воно лише дуже поступається людському сприйняттю квітів. Тварини не бачать червоні та оранжеві кольори, зате можуть відрізнити близько 40 відтінків сірого.

• Нюхання

Найрозвиненіше і важливіше собаче чуття. Використовується для пошуку харчування, у соціальному спілкуванні та для пошуку статевих партнерів. Тварина має здатність вибрати певне джерело запаху та виділяти його, не змішуючи з іншими. Вони можуть надовго запам`ятати запах та асоціювати його з чимось.

• Слух

Дуже чутливий. Собаки здатні чути ультразвукові частоти. Мають здатність розрізняти музичні звуки.

• Дотик

Відчувають будь-який дотик до вовни, незалежно від її довжини та густоти. За низької температури вовна пушиться. Якщо собака тривалий час перебуває в умовах холоду, шерсть стає густішою. Північні собаки без найменшого дискомфорту можуть спати в снігу. Тварини дуже люблять, коли їх гладять і чухають. Неприємні відчуття виникають при погладжуванні по голові та спині. Також помилкова думка, що собаки люблять обійми.

• Смак

Розрізняють смак гірше, ніж людина. Проте сприймають солодке та дуже люблять його.

Маленькі породи собак живуть вдвічі довше за великі. Рекордсменка – довгожитель, австралійська пастуша на прізвисько Белла, прожила 29 років.

Породи собак

На даний момент виведено безліч різних порід, кардинально відрізняються один від одного. Довжина собаки в загривку може бути як і кілька сантиметрів, так і цілий метр.

Породна відмінність існувала вже за часів Аристотеля. З кожним десятиліттям кількість порід лише збільшувалася.

Міжнародна кінологічна федерація зафіксувала 339 порід, об`єднаних у 10 різних груп:

• пастуші;
• сторожові;
• такси;
• примітивні;
• гончі;
• лягаві;
• мисливські;
• хорти;
• декоративні;
• такси.

Декоративна порода (собачки-компаньйони)

Пекінесів можна називати яскравими представниками породи, що зовні нагадує лева. Породу назвали на честь міста Пекін, де й вивели цих собачок. Пекінеси жили у палаці разом із сім`єю імператора. Вони були святими тваринами у Китаї, вважалися друзями самого Будди. Прості люди і мріяти не могли про такого звірка.

«Отважний лев закохався в мавпу, але вона була для нього надто маленькою. Щоб бути з коханою, лев звернувся по допомогу до чарівника. Той із задоволенням погодився допомогти. Лев зменшився в розмірах і одружився з мавпочкою. Плодом їхнього кохання став шляхетний, гордий і відважний собачка, який успадкував веселу вдачу і мудрі мавпячі очі».

У XIX столітті цуценята пекінесу потрапили на територію Європи. Там тримати такого малюка у себе вдома вважалося гарним тоном. Собачки часто подавались як дуже цінний подарунок.

Характер

Ваш будинок готовий прийняти посланця богів? Імператорський хлопчик має своєрідний характер. Він ніби знає про своє походження: він гордий, зарозуміло спокійний, чекає від вас ласки та уваги.

Друг Будди любить виключно м`ясну їжу, від іншої він лише гидливо скривиться.

Малюк на прізвисько Цар і Бог сам вирішить, коли йому потрібно пограти, а коли відпочити. Якщо аристократу треба поспати – ніхто йому не завадить. Він прийме царську позу на м`якому кріслі і буде солодко похропувати. І ніхто не сміє називати його ім`я та будити його!

Хоробрий хлопчик не зазнає образ. Якщо ви зробите щось не так, він обов`язково це пригадає. Він встановить у будинку такий порядок, який вважає за потрібне. Саме тому пекінеси рідко вживаються з маленькими дітьми, які часто їх тиснуть.

Задоволений імператор - задоволені всі

Якщо ви дуже цього хочете, встановити дружні зв`язки з пекінесом не складе для вас труднощів. Ставтеся до нього з повагою, тоді малюк відповість вам безмежним коханням, вірністю та веселістю. Їх не можна називати егоїстичними - вони у подвійному розмірі повернуть вам ласку, тепло та увагу.

Царська особа напрочуд любить пограти. Але не довго! Лапки не казенні! Гуляти довго з ним не доведеться, можна навіть привчити його до лотка.

Аристократи, як і слід було очікувати, вкрай охайні та акуратні. Вони не розмінюються на таку нісенітницю, як обгризання меблів і гавкіт без причини. Він віднесеться з розумінням до ваших важливих справ і ніколи не потурбує просто так.

Вкрай уважно стежити за цуценям потрібно на вулиці. Їхня надмірна відвага і самовпевненість можуть закінчитися не дуже добре. Розмір для них не має значення. «Бик? Слон? Моє друге ім`я - Лев! Я сильніше!» - схоже, що саме так розмірковують пекінеси, накидаючись на великих собак.

Як назвати цуценя хлопчика?

Раніше маленьких пухнастих собак було прийнято називати Шарик. Але, погодьтеся, пекінесу таке ім`я не підійде. Собачці королівської крові та ім`я потрібне відповідне. Врахуйте, що щеня хоч і маленьке, але дуже вишукане і красиве. Отже, ім`я не може бути грізним. У жодному разі воно не повинно бути і простим. Врахуйте, що щеня пекінеса вкрай турбоване, їх хвилює кожен різкий звук. Кличка хоч і має бути дзвінкою, але м`якою. грубе ім`я, що гарчить, буде нервувати гордих хлопчиків і викликати напади нервового тягання.

Прізвисько для пекінесів хлопчиків

Краще підібрати ім`я, що м`яко звучить:

• Флаффі;
• Пуш;
• Лакі;
• Мілл.

Найкращим варіантом буде японське ім`я:

• Аїко;
• Анто;
• Баунс;
• Жером;
• Кастро;
• Каєді;
• Камеді;
• Кейко;
• Куміко;
• Мачіко;
• Моджо;
• Найс;
• Нікко;
• Орландо;
• Патріс.

Клички Таїші, Тайтл, Хошико, Шейді теж чудово підійдуть для вашого цуценя.

Щоб маленький хлопчик звик до своєї прізвиська, вам доведеться постаратися. Дійте ласкам та любов`ю. Залучайте собаку до їжі, називаючи його ім`я. Так ви створите приємні асоціації у голові пекінесу. Для швидкого запам`ятовування клички слід вибрати не дуже довге ім`я, краще з 2-3 складів. Незважаючи на те, що собаки дуже статні і горді, довга кличка їм все одно дасться з великими труднощами. Як назвати собаку хлопчика - вирішувати лише вам. Але пам`ятайте: правильна кличка - початок турботи про комфорт свого улюбленця.

Священне минуле цих собачок не забуте досі. Вважається, що цуценя пекінеса оберігає будинок від злих духів та зцілює хвороби. Жодних фактів, що підтверджують це, немає. Але достовірно відомо одне: якщо ви прихистите у себе вдома цього малюка і дасте йому гідну прізвисько і необхідну турботу, він точно стане імператором вашого серця.